Безбарвні звуки, твій пустий мольберт.
Без образів. Лише прозорі стіни.
І на столі геть вигорів портрет.
Тепер ми стали надто офіційні.
Я додам словам ще трохи гриму.
Ти домалюй чебрець і подорожник,
Відчуваєш цю збіднілу риму.
Я наче не поет, ти - не художник,
В інший вимір дарували візу
твої всі кроки - безпринципні міни
У очах вогні - чужі ескізи.
Геть сумніви! Ростуть прозорі стіни
А про тебе мріють галереї.
Ночами я пишу-усе без зміни.
В мене муза, а у тебе феї,
Між нами лиш тепер бездушні стіни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509964
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2014
автор: Інна Іріс