На Івана, на Купала
Зірка з неба в трави впала...
Трави соками налиті,
Чарівною ніччю скриті.
Ми ті трави назбираєм,
Та у себе закохаєм
Всіх, кого тільки захочем,
З папороттю напророчим:
Жінкам долю веселкову,
Чоловік ніколи з дому
Не рушає хай далеко,
Гніздо кожен хай лелека
Звиє близько біля хати,
Не сумує жодна мати
За донькою, чи за сином,
Вареники щоб із сиром
В кожнім домі в свято й будень
На столі стоять в полудень,
Мир на світі вічно буде,
Про війну забудуть люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510054
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2014
автор: Батьківна