Дощ відкрив віконечко!
-Ти вернувся з полечка?
-Ні,ходив рибалити.
Навіть діток бавити.
-Вони не злякалися?
-Навіть цілувалися!
-Мокрі щічки,личенько...
-Та пили водиченьку...
-Плакала я дощику.
Лишишся хоч в горщику?
На великім полечку
Дощ садила.Сонечко
Попрошу:
-Не пий дощу.
Хочеш,навіть заплачу?
-Дощ не садять.
-Хмароньки?..
Спитаю в русалоньки...
Сонце здивувалося.
В поле нахилялося.
-Дощику малесенький,
Виростеш дрібнесенький?
Я малі дощатонька
Буду колисатоньки.
Як велика виросту,
То скажу я Янголу,
Щоб забрав в місто дощів.
Де всі ходять без плащів.
Де великі і малі
Превеселі,не сумні.
Де не сумно...Дощ паде...
В кожній крапельці несе
Щастячка всім діточкам...
І усім нам...Усім нам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510130
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 08.07.2014
автор: Джаннет Даклін