Я не забуду Карпат очі синi,
свiтлої музики сивих борiв,
де на високiй, гiрськiй полонинi
вперше кохану свою я зустрiв.
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой ви, Карпати, зеленi Карпати,–
в синьому небi вершини стрункi!
Тiльки гуцулки так вмiють кохати,
тiльки їх губи, як рута, п’янкi![/i]
Я не забуду потокiв грайливих,
трав свiтанкових у росах рясних,
перших цiлункiв твоїх несмiливих
й свiтлих зоринок в очах запальних.
[i]Приспів.[/i]
Скелi крутi я зумiю здолати,
там едельвейс чарiвний вiднайду,–
я не примушу кохану чекати,
осiнню в дiм свiй її приведу.
[i]Приспів.[/i]
Створено у 1997 році, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня", Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 30
[i]Музика: Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510165
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2014
автор: Т. Василько