Я не боюся смерті, ні
Я просто не готова ще вмирать
Диковини безмежні і чудні
Я буду повними грудьми вбирать.
Допоки стукіт серця не спинився
Стежками історичними піду
Де правди кіш отрутою розлився
Я істину глибоку віднайду.
Та час летить, та час - неспинний потяг
Що мчить серед зелених яворів
Осіння ніч зтирає літа дотик
Останній дотик вічної зорі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510220
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Наталя Гайдамака