Тепер іду до Вижниці

Мені  наснивсь  Черемош,
коли  він  вирував,
і  зір  очей  черемхи,
які  я  цілував.

[i]До  Осмолоди  вижином
я  стежку  протоптав,
тепер  іду  до  Вижниці,
де  Ксеню  покохав![/i]

Мені  наснились  квіти,
які  збирала  ти;
вже  осінь  біля  вікон:
чи  встигну  я  дійти?

[i]До  Осмолоди  вижином
щовечора  ходив,
тепер  іду  до  Вижниці  –
там  спокій  загубив![/i]

До  Осмолоди  вижинок
най  терном  поросте  –
у  Вижниці  під  вишнею
рум’янок  мій  цвіте!

[i]Через  бори  зелені
до  Вижниці  спішу,
моїй  коханій  Ксені
вінок,  фату  несу![/i]


Створено  24  -25.  07.  1985  року,  м.  Івано-Франківськ

Опубліковано:  "Моя  пісня",  Львів:  "Сполом",  2004.  120  с.  –  С.  29


[i]Музика:  1.  Василя  Сторонського
                       2.  Віри  Євтушек[/i]              

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510230
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Т. Василько