Я - черепаха в кімнаті-панцирі,
Через вікно виглядаю назовні -
Вийти назовні можу, у принципі,
Але жара! І мої м'язи з нею не згодні.
Все тіло моє протестує проти засилля.
Тиск крові стрибає то уверх, то вниз.
Гаряче/жорстоке повітря. Біля
Вентилятор руйнує сонця каприз.
Жара! Але я їй, бач, завжди вдячний,
Бо в холоді буду в щасті її колихати.
Вітерець! Північний. Але ще лячний.
Вибрики природи терпінню нас мають навчати!
К.
09.07.2014
*******
"Жара" 300 х 400;
папір, акварель;
30.07.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510267
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Левчишин Віктор