Ми у тилу їмо борщі смачні й салатики,
У соцмережах сидимо і в вус не дуєм.
А там, на сході, без броні стоять солдатики,
На їх життя щодень дурепа-смерть чатує .
П’ємо вино по вихідних з палкими тостами.
Ми ерудовані, всього ми знаєм стільки!
Фігню усяку вечорами в Неті постимо,
Аж поки ніч-мара не стулить нам повіки.
Так склалось, армія не в кращому спорядженні.
Тож станьмо тими, хто про неї нині дбає.
Ми всі у долі, всі в ярмо війни запряжені.
Та лиш солдати кров’ю волю здобувають…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)