Пробач…

Вже  вечір  сховав  сірі  плями
Глянув  би  в  очі,  сказав,  обійняв
Тепер  так  –  щем  у  грудях,  безшумні  кроки
Ще  мить  і  може  засне  легка  образа.

Пробач,  що  не  сказав  добраніч,
Солодких  снів  не  побажав,  не  обійняв

Перекрутись  під  ковдрою
Помуч  себе,  ляж  на  підлогу.
Всього  лиш  дихати  стане  легше  
А  в  грудях,  а  в  грудях  не  те.

Пробач,  що  змусив  відчути  образу,
Схилити  голову,  згубити  слова.

Коли  буде  можливість  побути  поряд
Я  візьму  за  руку
Поцілую  твій  пальчик  -  як  в  серце
І  скажу,  -  все  буде  гаразд.

Пробач…
Але  в  нас  все  буде  гаразд…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510596
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Василь Великий