Президент Володя Путін
Народивсь в селі Гадютин
Сатанинського району
Біля Адова кордону.
Ріс Зміюка Підколодний
Ані ситий, ні голодний.
Мав в дитинстві він усе.
А любив понад усе
Вовік у війну гуляти:
Щоб стріляли автомати,
Танки їздили довкола -
Розважався так «наш Вова»…
Ріс Іуда на природі:
Копошився в огороді,
З черв’ячками розмовляв –
Їх нічим не зобіжав.
Курям ноги мив надвечір,
Сіно ніс, взявши на плечі,
Щоб корівок годувать,
І теляток вкладав спать…
Ріс звичайний собі хлопчик,
Але… вдарився об стовпчик!
Так і сталося ОЦЕ:
Смерть свою сховав в яйце,
Другим зверху прикривався,
Щоб ніхто і не дістався.
Відростив три голови –
Змій Горинич, ти диви!
І в довіру- ще й обманом –
Так свомУ народу вперся,
Що сидять з пустим карманом,
Він – на голови їм сперся.
Керувать – ви подивИтесь –
Звик Володя тим народом.
Хто посміє не скоритись –
Розчави́ть ногами потім.
Бідні люди, мов мурашки,
Всі біжать, де він ступає.
На людей наводить стра́шки –
Йде й яйцом тим тіліпає!
А яке ж було дитятко:
Мордочка як у крисятки,
Трохи було лисувате,
Очки – як у поросятки…
Хоч бери та й у цюцюрню –
Отаке ж було «гарнюне».
Все кричало : «Гітлер пут!»
А тепер: «Я, Путін, тут!»
Обходив з своїм «коко́ном»
Всі країни із «трезвоном»:
В Грузії він побував
І Абхазію «відав».
Все потро́щив і пони́щив
І войною з Землі знищив.
Гордо голови несе,
А під пупиком - «яйце»!..
От дошльопав до Вкраїни:
«Будуть і ось тут руїни!
Як «яйцом» потіліпаю –
Не бувать вже цьому краю!..»
Да не «тут-то было, Вова!»
Ще в нас є «спічкі і дро́ва»!
Ми, як в тому анекдоті,
Зробимо таку роботу:
Ми «гадюку» ту задавим,
Яйця всі ми переб’єм.
А «гніздо» твоє підпалим
Ще й бензинчиком поллєм!
І не треба нам голо́ви
Всі ті три твої рубать –
Загоришся, як полова,
Ти, єтіт же ж твою мать!!!
Отоді як заспіваєм
Пісню «Путіну капут!»
Станем ми м о г у т н і м к р а є м,
А ти здохнеш, каракурт!!!
14.06.2014 р.
м. Одеса
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510605
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Олена Козацька