[i]Коломийка[/i]
Не кляни, Ярема!
Не спішися, брате,
ЗарадИ нового пана
Славу плюндрувати
Тих, хто смерті не лякався,
Не тікав, Не плакав.
А у своїй рідній хаті
Ополчивсь на ката.
Ката того, Того ката,
Який на Майдані
Мордував,вбивав і нищив
Та тримав в кайданах.
Вас він ласкаво задобрив
Слугами зробивши.
Нас в неволю
Тюрем й болю…
Але ж так не вийшло!
За столом переговорним
Мед-вино-горілку…
Щоб лишити нам тирана
Назавжди, довіку.
Де ви були у тім часі,
В ту лиху годину?
Підкладали дійсній владі
Пухову перину.
На бенкети закликали
Старих добрих друзів,
Що годують нас байками
Про євро й союзи.
Щоби було з нами зараз,
Якби не Володя?!
Не лишився би на волі
З відчайдушних жоден!
А тепер нема поваги
Ні живим, ні мертвим.
«Революція скінчилась!»
Захотіли жерти?
Захотіли повернути брата
Проти брата!
Закортіло й вам як бидлом
Людьми панувати.
Хто не вартий слова Правди?
Де святі й пророки?
Ганьбите усіх, як завжди,
Склавши руки в боки.
Лиш не тих, хто вас годує,
Хто дає вказівки…
Розцяцьковані повії,
Всепродажні дівки!
Жебраком бути не сором
Посеред злодіїв!
Торгувати чужим горем,
Гвалтувать Надію –
Ось де гріх великий справжній,
Гідний таврування!
Лиш коктейль рушійний важіль
Й назавжди вигнання!
Щоби сліду не лишилось від вас у країні.
Тоді гордо залунає
«Слава Україні!»
Від Луганська і Донецька
Аж до Борислава.
Слава нашій Україні!
Всім Героям Слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510612
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: ABIV