Маркування на шиї не допоможе,
Не знадобиться й тавро на тілі,
Розпростався вже біль, а отже -
Я онімілий.
Несанкціонована торгівля твоїм серцем –
Невиправдана моїми ілюзіями,
І брудними від сміху контузіями
Я здригаюся – очерет це!..
В очереті колись кохалися,
Очерет, бува, стелять на Трійцю.
Дощ минув, а на спині арійця
Борони смерті полишалися.
Їх роздерли, мене - контузило,
А тебе поміж блискавки бронхами
Розмотузило і заілюзило
Розкидало по пляжу шезлонгами.
І роз'їло сірчаними газами,
Рознесло по деревах гусінню,
Тепер ти замість мене точиш їх
Догризаєш неоднорАзово.
Ріки марева переповнені
Неба стружкою заповнив їх Бог,
Смертну кару не узаконено,
Це на краще для нас обох.
Я благав, але вже запущено
В шкіру неба з двадцяток ракет:
Саме час нам іти на побачення
В очерет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510727
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Сарат