А я запрОданець, панове
для вас, в зимі і навесні,
як тільки чуєте лиш "мову",
що рідна є завжди мені...
Така до мовлення відраза!...
Не зміг би так... Чи, може б звик?...
Вам "брат родимый" я відразу,
лиш переходжу на "язык"...
Спитаю, без краплини прози:
у довгих ланцюгах століть
чому такі метаморфози
у ваших головах, скажіть?
І впевнені усі в наступнім...
Беззаперечно... І нехай:
Лиш "мова": я віровідступник!
"Язык" - один "квиток" у рай!
Прехитрі погляди, із перцем,
погрози гнівні кулаком...
А як же Бог, якому серцем
Ти молишся?! Не язиком!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510732
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 11.07.2014
автор: Лео Нардо