І знову сини України моєї померли,
сини матерів, що в сльозах доживатимуть віку…
Їхні слова, як і подих у грудях завмерли,
від «Граду», життя обірвалось без болю і крику…
Я знаю, в моїх патріотів ще вистачить сили,
ще вистачить віри у серці, аби подолати
виродків тих, що вмирають за «братню» Росію,
вмирайте, недолюдки, не буде ніхто шкодувати…
Тримайтесь…, тримайтесь, мої українські солдати,
Вас нищать, та ми на рідній Богом даній землі…,
і всі ті, хто прийшли проти нас воювати,
помиратимуть довго в пекельнім, пекучім вогні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510741
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Юра...