І відкривали ми майбутнє,
І завжди йшли вперед юрби.
І лиш одне нам незабутнє -
Вічна тяга до боротьби.
Ночами пишемо етюди,
А вдень - ведем всіх до зірок,
Щоб не попали браття-люди
У мракобісся злий морок
Наш ворог - лише страх і відчай,
Й незнання кровянистий цвіт -
Нас не зупинить звичний звичай
У боротьбі за кращий світ.
Простенька фраза тягне нас з пітьми –
«Хто ж стане зміною, якщо не ми?!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510794
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: mereine