Паразити. Інакше це не назвеш.
Дивні клони змальованих мрій.
Світ розграфили. Немає місця для меж.
Місце є лише для надій.
Подорожні. Шукають щастя мабуть.
Десь хтось їх розкинув по світі.
Дивний шум. Це мрії ідуть.
Йдуть шукати щастя забуте.
І лиш спогади втрачені чути
У віті.
Безпритульні. Та мають куди притулитись.
Хтось відкинув їх, а хтось прийняв.
Хтось все ж буде за душі їхні молитись.
І хтось таки їм щастя це дав.
Пристарілі. Вже щастя своє віднайшли.
Якщо ні, то й так вже не треба.
Вони ж не для цього у світ цей прийшли.
І скоро підуть щастя шукати. До неба.
Щастя. Не предмет і не річ.
Та кожен шукає невпинно.
Шукали довше сторіч.
А щастя – хвилинне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510892
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.07.2014
автор: Light-In-Sky