Є в мене сестричка,
Ростом невеличка,
Звуть її Марічка.
Трохи вередує,
Цукерками смакує,
Та усіх частує.
Заплетені косички,
Зовсім невеличкі,
В нашої Марічки.
Диво – не дитина,
Каже вся родина,
Мов сонця частина.
Як воно сідає,
Марічка втихає,
Та спати лягає.
Рано на світанку,
Відсуне фіранку,
«Доброго всім ранку!»
Ось така сестричка,
Ростом невеличка,
Чудо – не Марічка.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/778-sestrichka-marichka.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510957
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 12.07.2014
автор: Антоніна Грицаюк