Ти
хочеш залишити
відбиток долоні
на тлі неба
і
забутися.
Як забувають
[гублять]
ті ж таки сузір’я
на
тому ж таки небосхилі.
Зорі
віщують провалля
а
ти
вважаєш,
що це політ.
Політ вище хмар.
Політ,
наче крок вгору.
Ми
креслимо маршрути сферами,
а
залишки
мозкового штурму
залишаємо
на
схемах поторсаних,
стареньких картах.
Картах життя кожної особи.
Твій шлях
пролягає
повз
власну галактику,
шукаючи
вулкани
і
кратери.
Давно погаснувши
кратери.
Нікому не потрібні
кратери.
А знайшовши,
надієшся,
що це підвали
у яких
ховаються
янголи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510992
Рубрика: Нарис
дата надходження 12.07.2014
автор: зовсім інша