НІХТО ВОВІКИ І НІКОЛИ ТАК НЕ ТОПТАВ НАС, ЯК МОСКВА


                           *******************************************

11  лютого  1942  року  в  Кривому  Розі  було  розстріляно  нацистами  одного  з  провідників  націоналістичного  підпілля,  редактора  часопису  «Дзвін»,  полум’яного  поета-патріота  Михайла  Пронченка.  Доля  поета,  якому  судилося  пройти  крізь  табори  московського  ГУЛАГу  й  бути  розстріляним  у  нацистському  Гестапо,  неспростовно  засвідчує,  яким  трагічним  був  шлях  боротьби,  обраний  справжніми  синами  поневоленої  України,  розіп’ятої  між  нацистською  та  більшовицькою  імперіями  зла.  
Як  і  в  30-ті  –  40-ві  роки  минулого  сторіччя  визвольний  дух  поезій  Михайла  Пронченка  й  сьогодні  кличе  українців  до  боротьби.
         ***************************************************************


Сталь  гартується  на  крові  ворога  ---

В  бажанні,  де  сила  народу,

Щоби  захистити  себе,

Щоби  захистити  Свободу,

Якою  наповнена  кров  ---

І  пісня,  

І  подих,

І  мова,

Щоби  не  зламалася  знов

Сила  козацькая  слова

У  вольності  внуків

І  тим

Память  не  опорочила,  

Якою  світить  живим

Наша  свята  історія...
---------------------------------------
2013,      PARIS  (M°  04)    
---------------------------------------

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510994
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2014
автор: Катинський Орест