Вовк я сірий, ти – вовчиця,
хоч втікай – я дожену!
Там, де хащі в росах чистих,
приголублю, пригорну.
[i]Я тебе шалено дику
приголублю, пригорну![/i]
Звір я хижий, та з тобою
найніжнішим буду я,
ми зустрінемось з любов’ю –
раєм стане нам земля.
[i]Нам, природи диким дітям,
раєм стане вся земля![/i]
Вовче лігво, запах вовчий,
очі в очі, як зірки,
на любов і дику волю
право мають і вовки.
[i]На любов шалено дику
право мають лиш вовки![/i]
Створено 4,5. 12. 2006 року, м. Львів
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. ІХ. Дрогобич: "Посвіт", 2009. – С. 33.
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511036
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2014
автор: Т. Василько