Таких розкішних жінок,як ти,
творять тільки з найкращої глини,
Бо з ребра такого грішника,як я
навряд чи можна зліпити щось цінне!
Дешевий і брудний мідяк,
Ніким не знаної і дикої країни...
де все чомусь завжди не так,
де все чомусь завжди в руїні!
Де за грошІ ти нічого не купиш,
Й нічого не продасиш...
У мене за плечима втрати-муки,
І врешті закінчений виш!
У мене у грудях лиш вірші,
Гарячі вуглинки небес...
Без них я був би ще гіршим,
Забутий господарем пес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511113
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2014
автор: Той,що воює з вітряками