Вона – Свята!
Їй, бо нічо не треба:
Ні Сонця, ні Вогню,
Не треба навіть Неба.
Лісів і рік, і щебету птахів,
Людей навколо Їй не треба поготів.
Вона – Свята!
Бо знає на що здатна.
І лік веде здобуткам і видаткам:
Примножує і платить десятину.
Рятує, світить, зігріває безупинно.
У вічі дивиться без жалю і страху.
Босоніж витанцьовує в снігу.
Вона – Свята!
Так страшно з нею поруч.
Стискає серце металевий обруч.
Тікає Думка.
Губляться Слова.
Вона – Свята!
Лише одна вона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511253
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 14.07.2014
автор: ABIV