Пам'яті Галині Григорівні Овсієнко, сільській вчительці, моїй тещі

Кохання  щире.  Весілля.  Народження  дітей.
Війна  і  загибель  чоловіка  у  концтаборі.
Одинокість.  Життя  заради  своїх,  чужих  дітей.
Тихе  життя,  не  участь  у  країні  гамору.

Улюблений  син,  норовиста  донька,  онуки.
Сільське  життя  і  раптовий  крах,  коли  син  помер  -
Ніхто  і  не  бачив  материнські  сльози,  муки,
Як  в  ній  кричав  та  плакав  сліпий  Гомер.

Її  онука  скоро  буде  сама  бабуся...
В  моїй  пам'ятні  теща  завжди  жива,
То  я  при  згадці  завжди  їй  вклонюся,
Хоч  і  пережив  вже  сивини  жнива.

К.
13.07.2014
*******
"Сонечка"      300  х  400;
папір,  акварель;  
28.07.2005

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511266
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.07.2014
автор: Левчишин Віктор