Росте гілляста груша серед двору.
Додолу опустила гіллячки.
Не можна ще сказать, що вона хвора,
Та все ще прибавляються сучки.
Прийде весна, то знову розцвітає.
І цвітом звеселяє пустий двір.
Немов уперто все когось чекає.
Так хоче чийсь порадувати зір.
Та марні ті надії, сподівання.
А час біжить... З"явилися й грушки...
Приємна мить, коли в них дозрівання,
Та це помітять зараз лиш пташки...
Осипались грушки, одна лишилась.
Старанно листям груша прикрива...
Це, мабуть, так... Вона не помилилась:
Це час прийшов: вона уже стара...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511287
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2014
автор: Н-А-Д-І-Я