Земле предків, Правіри, ти свята є по праву...
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу;
Цей бездушний, жорстокий механізм геноциду;
Цей ерза́ц-суверенний анахте́мський гарми́дер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброго грунту предковічному Слову.
Нема де наливатись золотому колоссю,
Храми душ заті́́нили промислові Коло́си.
Запоганено у́клад старожитній, сакральний,
Поля всі трансформовано в електоральні.
Там чужинці цинічно жнуть і сіють на благо
Метрополіям власним і тілесним розвагам.
У серце стукає, мов попіл, предків слава.
Риторикою гідність надрива і нищить...
Свята земля - та супостатова держава.
Допоки дисонанс оцей, Всевишній?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511302
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 14.07.2014
автор: Юрij Бyжaнuн