Ми жалості від ворога не бачимо.
Він хоче нас, мов звір розшматувати,
Чого ж ми розпустили нюні, плачемо?
Нам треба волю у кулак зібрати!
Не захист нам Європа і Америка,
У світі кроки міряють грошима.
Ми вище мітим – ось вам і істерика,
І ворога озлоба невгасима.
На грішній цій землі у нас є місія.
Дамо початок новому витку ми.
Зупинимо війни кроваве місиво,
Тепло розпалим, що зігріє зими.
Ми вистоїм, прорвемося, піднімемся.
Нагусне сила в крильцятах для злету.
А поки – рани бинтом і борімося.
Тримаймо дух на кінчику багнета!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511345
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)