Так солодко, спокійно, як в дитинстві.
Шепоче казку ліс, барвисті квіти.
Легенько пригортає листячком береза,
Співає соловей та виграє веселка.
В думках домівку згадую, криницю,
Та теплу, літню, вечорну водицю.
Як сонечко заходить за городи: в полі.
Тоді не бачу кращої я долі.
Панує спокій у моїй душі,
А в серці тепло так, неначе навесні
Після холодної, безжальної зими,
Що обливала з ніг до голови окропом.
Не буде більше так, я точно знаю.
Це відчуття я збережу навік.
На свою любу Землю споглядаю,
Та вихваляти буду на весь світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511390
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2014
автор: Марфа муф