Кіптява рвалася в небо,
Душі летіли у вись.
—Сину, лишися. Не треба…
—Мамо, рідненька, молись.
Діти хапали за ноги:
—Тату, скажіть, ви куди?
—Йду з України дороги
Стерти чужинців сліди.
—Ти не журися, кохана,
Я повернуся, а ні—
Вигоїть час твої рани,
Знайдеш відраду в синів.
Знов зацвіте Україна,
Волі омріяний птах
Витиме гнізда нетлінні
На українських житах.
Зникне безслідно омана,
Війн закривавлений звір.
Я повернуся, кохана.
Я повернуся. Лиш вір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511416
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Олена Іськова-Миклащук