Душа просякнута дощем
Із храму знову визирає,
Та в храмі тім образи щем
Й слова неприязні стискають.
Слова неприязні - мечі,
Мов шаблі гострі душу ранять.
Стрілою влучивши, й в ночі
По серцю лезом гострим крають.
Твої слова тепер в мені
Нову ціну життя будують:
Недруг хто навіть при тобі
Не думає про що говорить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511429
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Штундер Юлія