Над церквою грішник лукавий,
на троні ординське щеня.
Орел двоголовий кривавий
нутро їхнє підла брехня.
Чого тобі племя цапине,
чого тобі , гнидо крива.
Не каєшся жидомордвине,
копаєш могилу в жнива.
Не знищиш козацькую славу
бо слава правдива жива.
Відслужить вам вічну відправу
не Русь ти паршивок, Моква.
Ми завше жили з вами різно
тож скінчиться «русска весна».
Розплата ж приходить залізно,
горбатого править труна.
Ніщо не зникає без сліду
не тіштесь примурки дарма.
Відправлять й без нас панахиду,
зустріне вас вічність німа.
Й не будемо плакати слізно,
не справити нам дикуна.
Майбуть вже вам каятись пізно
бо батьком у вас Сатана!
Чого тобі горенько пізнє,
з обори облізле теля.
Мо хватить хворіти рашизмом,
Допоки ще терпить земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511444
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Дід Миколай