Людські чесноти -
правда,вірність,доброта
З лиця Землі
зникають невблаганно.
Немов стирає їх
чиясь важка рука,
Оповиває їх густим,
липким туманом.
Нема й любові
у людських серцях,
І милосердя вже давно забуте.
Лиш гіркота полину
у слівцях,
Здається,що добро
у кайдани закуте....
Я закликаю! Схаменіться,люди!
Задумайтеся про своє життя!
Ще трохи-гряне грім,
і пізно буде...
Не буде в світлий край
вже вороття,
Не знатимуть
ні діти,ані внуки,
Що то таке
у злагоді і мирі жить....
Не прирікайте їх
на гіркі муки.
І не змарнуйте
цю останню світлу мить!
Цей вірш є одним із перших моїх творінь.... Написаний давно,та як мені здається,актуальний і сьогодні....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511505
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Ірина Кохан