Хто утримує тут твою душу без вимог і слів ?

Хто  утримає  твою  душу  запрошеннями  на  чай  
Коли  древні  святі  дзвіниці    порозгублюють  свої    звуки?  
Хто  писатиме  тобі  вірші  ,  в  поцілунки    вбираючи  тугу  й  печаль
І  ХТО  житиме  лиш  через  Твій  
тихий  серця  стукіт  ?  

Чи  ти  віриш  ,  що  зможеш  себе  на  шляху  віднайти  
Серед  темені  душ  ,  серед  тисяч  масо́к  і  пародій  ́?
Коли  сонячні  зайці    покличуть  додому  іти  ,  але  ти  
чи  підеш?  Чи    спокусишся  трунком  надій
 потойбічних  мелодій?  

Хто  залишиться  в  світі  по  то́бі  ,  ХТО    тяжко  зітхне?  
І  для  Кого  життя  закінчиться    з  болючої  втрати?
Чи,  можливо,    ти  тільки  рукою  на  марні  примари  махнеш-  
бо  покинувши  Тут  ,  Там  не  зможеш    розпа́лити  знову  
сердечної  ватри  ?

Хто  утрумує  тут  твою  душу    без  ви́мог    і  слів,
 правом  траво-чаї  запашні  готувати  тобі  в  листопадні  світанки?
Може  саме  для  тої  душі      не  жалкуй  своїх  днів  ?  
ні  любові  ,  ні  посмішок,  ні  теплоти        у  житті  ,
 що  уже    заколисане      зради  брехливим  серпанком  .  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511506
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: LIRA