Що мене з цим містом пов"язує
Так глибоко, аж до підсвідомості?
Між альтанок у парках, алеях
Бачу душу його невагомості.
Друзі, родичі, просто знайомі
Починають уже насміхатися:
- Скільки можна до Трускавця їздить?
Можна вже і де-інде податися.
Їдьте всі - хто куди собі хоче,
Будьте там, кому де забажається,
Диво-місто мене притягує
І ночами мені усміхається.
Ще той сон, безкінечно-тягучий
З року в рік,.. ох, не сила змиритися
Вже додому пора мені їхать -
А Нафтусі... не встигла напитися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511525
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Батьківна