Україна хоче до Європи
Вони бачать як там всі живуть.
А у нас лише вельможі, депутати
Прокладають мільйонери путь.
У людей терпіння увірвалось,
На майдан всі з’їхались вони.
Матері лиш сльози витирають
Там стоять їх рідні і сини.
Як могли піти тут брат на брата?
Правда в Біблії на писані слова
Революція почалась в Україні,
А влада наша ніби ожила.
Поховалися по норам, як ті миші
І не вийде президент до нас.
Не розкаже що вони зробили
Бувши в цьому кріслі за весь час.
Чому мають депутати міліоннії зарплати?
Чому на різні підприємства накладають лапи?
Невже що люд простий нажив треба відбирати.
Чому синки можновладців стають мільярдери?
Тому що вони мажорики та ще й живодери!
Та невже корито ваше таке вже смачненьке
Що за це все ви готові Україну-неньку
Геть продати, і не чути що просять вас люди
Відступіться ви від крісла світ вас не забуде.
Прийдуть другі працювати що вірні державі
Будуть жити із народом, а не із за слави.
Якщо маєш міліони поділись з народом
Ось тоді то вас згадають усі добрим словом
І не стануть більше люди трощить все ламити.
Будуть мати гідне життя й не малі зарплати.
І засвітить сонце у наші віконця,
Засміються матері буде свято у дворі.
Автор: Кульбачинська Світлана
смт. Ратне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511542
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Світлана Кульбачинська