[i]« Он еще не старик
И укор молодежи,
А его дробовик
Лет на двадцать моложе»[/i]
Борис Пастернак
Усе, що маю дорогого,
уже немає наяву,
та оживає дежавю
і уміщається в, –
[i]нічого[/i],
коли питають, як живу.
Минуле – гріє,
завтра – лає,
сьогодні – спати не дає,
а пережите оминає
все більше, наче не моє.
Нікому діла до старого,
якому все:
уже, – [i]нічого[/i],
як бистрина на мілині,
аби дожити до полудня,
а далі – прямо у майбутнє,
якщо без нього –
на війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511544
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: I.Teрен