Море-мудрості храм

Голубим  було  море,
Наче  небо  до  ніг
Раптом  впало.
І  хмаринами  хвилі
Торкались  мене
-Не  сумуй...
Світ  побачить  ще,  вір,
Славу  й  велич
Вкраїни-держави,
Сльози-води    мої-
Я  збирало  їх  скрізь,
Тому  знаю  сіль-суть....
Море    білими  хмарами
Пінилось  та  не  вороже,
А  в  солоній  воді
Задрімала  вже
Перша  зоря...
Я  би  слухала  й  слухала
Вічну  моря  розмову,
Бо  які  ж  вони  мудрі  -
Солоні  від  сліз  моря...








І

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511619
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2014
автор: zazemlena