А.1.4. Іванисько Анатолій
Все той самий відділ Тамари Панченко. Толя - молодий спеціаліст: закінчив архфак Львівської Політехніки - типовий представник Львівської школи не стільки в архітектурі, як у графічному дизайні, хоча тоді ще цей термін не був у вжитку.
В Толю закохалася наша співробітниця Свєта, старша за нього, вона оточила його любов'ю, пошаною та добробутом, і якщо врахувати, що хлопець був сиротою, ріс без матері і батька, то чи треба говорити, що він опинився в райських умовах. Народили доньку Олю.
Підійшов день народження мого героя. Довго не могли зрозуміти що ж йому подарувати, бо у Свєти він як кіт в маслі катався. І раптом я згадав: він безшабашно мріє мати автомашину!
Ми купили шикарну чеську книгу "Автомобілі 20 століття", на якій я зробив відповідний напис.
Эти машины красивы,
Красивы, как наша мечта -
Плавно и радостно плыли б
В каждой из них: Света,
Оля
и я.
Рессоры мягко качают,
Приемник как Света журчит,
Охапки цветов под колеса бросают -
то Кучер* с бригадой бежит.
Мне жалко, жалко беднягу:
Девять десятков - не возраст любви!
А грудь холодит мне медаль за отвагу -
Я сорок годочков деньги копил.
Иванысько Анатолию
на
день рождения
от
его товарищей
и
коллег
дарится эта книга!
А по их просьбе
Левчишиным В.М.
сочинен
этот
стих.
9.06.1978
для
11.06.1978
----------------
* Кучер Борис Якович - відомий київський архітектор, ГАП, Толя починав працювати у нього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511712
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2014
автор: Левчишин Віктор