Один із нас до ранку вже не доживе.
Кров схолоне, застигне бурим алкоголем.
Колись важливе стало до неймовірності пусте,
А зв'язане з тобою відгукнеться в'язким болем.
Вже другий місяць в кухні першая зустрічна
Тобі уранці варить каву й миє чашки.
Сльозами замело наш хворий січень.
В очах так холодно. В очах немає ласки.
Вже шостий тиждень перший ліпший
Мені цілує ніжно плечі і долоні.
Якби не було гірко — було б смішно,
Бо ми ж досі в спогадів в старім полоні.
Один із нас до ранку вже не доживе.
А інший лиш пов'яже чону стрічку.
Те,що важливе — вже давно пусте.
Я тебе в раї зачекаю, мій п'яний грішник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511766
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2014
автор: Олька Оленька