Матусенько їду до хати
в труні мене друзі везуть.
Щоб дома мене поховати,
провести в останнюю путь.
Приспів:
Як чайка поринула зойком у небо.
Злетіла у вись зледеніла душа.
Серденько стражденне забилося крепом
у грудях від болю, змаліле пташа.
До гробу схилилася мати,
тулилося горе до ніг.
Тугою взаємної втрати,
ридав під ногами миріг.
Приспів:
Просила ж синочку лишися
бо згинеш в чужому бою.
Проснися дитино, всміхнися,
потіш свою матір стару.
Приспів:
Рідненький я в небо здіймуся,
впіймаю там зло на льоту.
У кручі Дніпрові зірвуся.
лише б зупинити війну.
Приспів:
Де в Бога заквітчані врати
Де сходиться гідність з доріг,
країни моєї,
ПАРХАТИЙ з Дияволом клятий,
Війну серед Раю стеріг…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511773
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.07.2014
автор: Дід Миколай