[i] Був час коли серце моє так щемило
хотілося вити мені на весь світ,
для мене ти був - наймудріше світило
Чому ж ти залишив, такий гіркий слід?...
...Гіркий як полин, наче вишня незріла.
Хвилини з тобою, як цінний кришталь
ти знаєш, лиш тебе кохати я вміла,
а ти завжди вмів, лиш дивитися в даль.
Щодуху, мов пташка з далекого краю,
Летіла до тебе в страшенну негоду.
Тепер, потихеньку собі відлітаю
і вже відчуваю реальну свободу.
Та нащо свобода, як більше не маю
я теплого сонця в обіймах щемливих.
Надіюсь на тебе, та вже не чекаю.
Залишилось все, в моїх думках мрійливих.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511814
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Karo