Міліє з часом гирло повноводної ріки,
Епохи гублять слід між переплетами віків,
Безсмертними залишаться лиш щирі почуття,
Любов - солоне море й не прісніє скрізь роки.
***
Шукає людство мудрості в запилених книжках,
Думки тісняться часто на обмежених рядках,
І дивлячись на зорі, ми забули про земне,
Завжди блукала істина в дитини на вустах.
***
Я згадую роки, коли нічого не робив,
За течією долі на човні бездумно плив,
Як жаль, що проблиск сонця не з'являється вночі,
Вже молодість минула, а я й досі ще не жив.
***
Ростуть кущі троянд посеред літньої лози,
Вбирають пелюстки самотні крапельки роси,
Та їх з лозою винищив безжально садівник,
Так й ми не помічаємо в потворності краси.
***
Народ завжди дурили шахраї та мудреці,
Їх золото дзвенить необережно у руці,
Ілюзії - найкраща із можливих людям страв,
Що часто залишає на свідомості рубці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511836
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 17.07.2014
автор: VDMK