[b] * * *
[/b]
Доню, не бійся – я не вмирав,
Я відійшов твої́м янголом стати,
А ще – над тобою всім небом постав,
Щоби могла мене вічно вбачати.
Люба, всміхнися – я інше пізнав.
Те, неземне, про яке не сказати.
Та все ж, так замало тебе обіймав,
Тепер тихо світлом буду́ цілувати.
Мила, пробач, що так рано поклав
Сво́є життя на вівтар той. Як знати,
Може у смерті я теж смерть поправ,
Щоб жити могла ти надалі й кохати.
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i] 17 липня 2014 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511841
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Гай-Нижник Павло