Як твердим кроком станеш на поріг
І крок зробить останній вже зберешся,
Не намагайся прагнути назад,
Хай серце навіть током, люто б*ється.
Хай навіть виє люта самота,
Чи манить теплотою давня зваба.
Іти вперед, ось та єдиная мета,
Що світ штовхає наче камінь.
Й тебе штовхне, ти тільки у це вір.
І не збирай дзеркал, розбиті скельця,
Попереду багато жде натур,
Можливо зміни досягнуть і твого серця.
І прийдеш в новий дім, збудований на вік,
Твоїми спраглими до справ, руками
І оцінити зможеш, подоланний путь,
Досвідченими у житті очами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511988
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Андрій Толіч