У чорну хустину вдяглася моя Україна
Квітуча й красива,вмивається,бідна слізьми,
Який біль у серці,коли ти хорониш дитину,
А їй би ще жити,любити,рости і цвісти.
Коли ти маленьким,вкладався тихесенько спати,
Я тихо співала тобі українських пісень,
У кожнім рядку, ти чув щире слово любові,
І вчила та пісня любити свій край і людей.
А я мала мрію:от виросте любий синочок,
І буде у нього щаслива і дружня сім"я,
Та мрії усі,усе що так ніжно любила
забрала жорстока і сповнена болю війна.
Тепер лиш крізь сон,у мареві тихої ночі,
Він прийде до мене , всміхнеться й тихенько піде,
Щоб я не тужила, слізьми не вмивалися очі,
Розкаже мені, що з неба мене береже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512028
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Ольга Гордзій