Доки в руці горить сірник -
Я не встигну написати поему про самопожертву,
Не зможу намалювати картину про жахіття війни,
Я не прочитаю хроніку останніх подій за добу,-
Кілька секунд швидші за мої плани.
Пече!
Розумію: у всьому є сенс,
Навіть, у смерті, хай як жахливо звучить, є призначення.
П'ю ранкову каву, дякуючи вогню, відчуваю, що
Сірник обпік пальці, а жахлива раптова невинна смерть
Запалить серце найбайдужішому.
Випікає!
Скорботу, сльози, лють, біль, страх, ненависть до вбивць, бажання миру та спокою, справедливості.
Вічна пам'ять загиблим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512077
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2014
автор: Серафима Пант