***

Ми  просто  були  мережкою  віків,
Посмугованою  тканиною  століття,
Де  навіть  з-за  морів,
Видно  зелені  розмаїття...

Ми  просто  не  дивились  в  очі  тим,
Хто  прагнув  лиш  свободи,
Їх  просто  прокляли,
Бо  ж  важко  без  вроди...

Ми  просто  не  слухали  слів,
Це  ж  просто  белькотіння,
І  шкода  тільки  тих  хто  втратив  своє  творіння...

І  попри  шелестіння  листків,
Я  складаю  руки  в  молитві,
І  все  однаково,  хто  там  миготів,
Якщо  між  нами  урвище  віків,
А  сльози  од  вітру...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512145
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2014
автор: Єфросинія