Дипресія

Виціджую  з  пам'яті  слова  знайомі
Дозую  обережно  почуття,
Ти  посадив  в  мені  гіркії  спори,
Вони  зросли.  Немає  вороття.

Ввібрали  всі  незгоди  і  все  горе,
Як  губка  упитали  все  життя,
Чому,  скажи,  чому,  я  ще  говорю,
Я  б  мала  замовчать  ще  з  вечора?

Ти  дарував  мені  хвилини  щастя,
А  потім,  все  життя  до  забуття,
Мене  будуть  з'їдати  ці  напасті,
Які  ти  в  душу  просто  так  заклав.

Буду  тікать  від  люду,  як  від  сказу,
Ні  тілом,  ні  душею  не  торкнусь,
Хотіла  я  попасти  тільки  в  казку,
Але  попала  в  трилер  я  чомусь.

І  хеппі  ендом  тут  зовсім  не  пахне,
Пишу  листа,  тобі  пишу  листа,
Хоч  слів  мені  ніколи  не  забракне,
"Пішов  в  би  ти,  туди,  ну,  на...."
18.07.2014  рік.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512155
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2014
автор: ulin44