Сьогодні в ліс мене дорога
Позвала, радо стрінув він.
Його шовковий кавролін
Стелився лагідно під ноги.
Я підосичники знайшла
І сироїжки голубенькі.
Раділа, мов дитя маленьке.
Ожиноцвіт в букет вплела.
А потім дощик припустив.
Я йшла. Ховалась в нори спека.
Згори лилось, немов із глека,
Ліс мене листям прихистив.
Згубила смуток я і страх,
Що каменем стиснули серце,
Згасивши в ньому звуки скерцо –
Десь там зостались, на стежках…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)