Вже середина літа
(цьогоріч все дощить)
рясніють барви-квіти
і тягнуться в блакить,
стараючись вловити
промінчики тепла.
Родились - хочуть жити,
але їдка смола
собою заливає
тендітні пелюстки.
За обрієм світає.
Чорніються хустки,
що голови покрили
не вгамувавши біль.
Сиріються могили
по всій Землі довкіль...
Вже середина літа,
сльозам нема кінця.
Рясніють барви-квіти,
але мовчать серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512231
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.07.2014
автор: Ксенія Фуштор