До Душі розуміння основ... На малесеньку ступінь...
З гіркотою думок, пересиливши подив і страх,
Насолоджуйся літом... Не знати, чи літо наступне
Не тріщатиме гірко дозиметром в мертвих руках...
І не грітимуть крила на скелях птахи на осонні:
Чорна хмара накриє заплаканий, зболений світ...
Учепившись зубами в натомлену землю, плутоній
Свій почне напіврозпад, вперед, на багато століть...
Визнавати свою непомірну вину так нелегко!...
Як уперто минаєм ми значення дійсне Небес!
Ми не люди... Далекі даремно залишили предки
Попередження нам: „Не убий - убиваєш себе!”
Схаменімось! Прокинемось! Станем Душею чистіші
І вгамуємо світу скажену, нуртуючу лють!
І напишемо серцем нові, кришталевії вірші,
Що благанням до Бога біду від Землі відведуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512315
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 19.07.2014
автор: Віктор Банар